Сучасні технології дозволяють розвідці отримувати необхідні дані із звичайних соцмереж. Тож майте на увазі – коли ви ділитеся якоюсь інформацією в умовному Twitter – вона може стати зброєю для російської армії.
Читайте також: Три головні правила, як додатково захистити смартфон під час війни
Як розвідка отримує інформацію
Ворог використовує систему Open-Source Intelligence. Вперше термін OSINT був використаний військовими та розвідувальними службами для позначення збору стратегічно важливої, але загальнодоступної інформації у питаннях національної безпеки.
Ще у 40-х роках минулого століття у ЦРУ стверджували, що до 80% розвідданих отримують із відкритих джерел.
З розвитком інтернету соцмережі стали справжнім джерелом інформації, яку різні структури та зловмисники можуть використовувати у своїх цілях.
Читайте також: Як безпечно користуватися Telegram – інструкція
Як це працює
Наприклад, ви написали в соцмережах, що біля вашого будинку проїхала колона техніки, а якийсь час тому, може, навіть кілька років тому, вихвалялися, що з вікна бачите місцеву пам'ятку.
Проаналізувавши цю інформацію, бот визначить ваше місцезнаходження. А таких повідомлень може бути тисячі! Ось і уявіть, яку картину ви можете скласти для ворожої розвідки.
Спеціальний софт дозволяє зловмисникам отримати будь-яку інформацію. При цьому це необов'язково робить жива людина, досить спеціального бота, який збиратиме та оброблятиме інформацію.
Читайте також: Куди писати, якщо побачили ворожу техніку
Приклади
Сумний приклад – бомбардування Драматичного театру у Маріуполі. За день до цього один із біженців, який виїхав з міста, розповів, що у театрі ховаються жінки та діти. Наступного дня окупанти обстріляли будівлю.
Ще один випадок – знищення ТРЦ у Києві. Ще в перші дні війни в Мережі з'явилися відео, як біля нього їздить техніка, і в результаті Росія завдала нищівного удару по будівлі.