Магнітосфера та атмосфера Землі захищають людство від шкідливих космічних променів, але на МКС немає атмосфери, тому астронавти піддаються вищому рівню іонізуючого випромінювання.
Читайте також: Що станеться з вашим тілом, якщо ви помрете у космосі
Відповідно до поточних обмежень, встановлених NASA у 1989 році, межа ефективної дози для кар'єри космонавта заснована на максимальному 3% надмірному ризику смертності від раку протягом життя.
Цей ризик оцінюється за шкалою залежно від віку та статі, починаючи від нижньої межі радіації у 180 мілізівертів для 30-річної жінки до верхньої межі у 700 мЗв для 60-річного чоловіка.
Читайте також: Скільки проживе людина у відкритому космосі без скафандра
Так чому ж для жінок-астронавтів встановлено нижчу кар'єрну межу радіаційного опромінення, ніж для чоловіків-астронавтів?
NASA вдалося встановити, що коли жінки та чоловіки зазнавали впливу високих рівнів радіації протягом однакових періодів часу, то жінки більш ніж удвічі перевищували ризик розвитку раку легень порівняно з чоловіками, повідомляє livescience.com.
"Прийнято вважати, в основному на підставі даних про тих, хто вижив після атомного бомбардування в Японії, що жінки, особливо щодо раку легенів, більш чутливі до іонізуючого випромінювання, ніж чоловіки", – розповіла член комітетів Національної ради з радіологічного захисту та вимірювання Джуліана Престон.
Втім, зараз NASA вивчає можливість збільшення порога до 600 мЗв для всіх астронавтів різного віку, так що в майбутньому обмеження за статевою ознакою серед астронавтів можуть зникнути.