Вчені розкрили, чому "обличчя" земного супутника, Місяця поцятковане кратерами
У новому дослідженні вчені спробували простежити зміну пористості Місяця та використовувати ці зміни під поверхнею для оцінки кількості ударів, що сталися на поверхні земного супутинка.
Також ми писали, що рекордний запуск супутників Starlink пройшов успішно. Близько 4,4 мільярда років тому рання Сонячна система нагадувала "гру в вишибали" з космічними каменями, коли масивні астероїди і комети, а пізніше дрібніші камені та галактичні уламки обрушувалися на Місяць та інші "дитячі" земні тіла.
Цей період закінчився близько 3,8 мільярда років тому. На Місяці цей бурхливий час залишило по собі сильно вкрите кратерами "обличчя" і потріскану, пористу кору. Щоб простежити еволюцію пористості Місяця, команда вчених звернулася до вимірювань, проведених Лабораторією відновлення гравітації та внутрішніх просторів НАСА, або GRAIL, місією, розробленою Массачусетським технологічним інститутом.
Місія запускала два космічні кораблі навколо Місяця для точного картування поверхневої гравітації. Це встановлює верхню межу частоти зіткнень у Сонячній системі і тепер астрономи також мають нове розуміння того, як вплив астероїдів впливають на пористість земних тіл.
Також ми писали, навіщо британський мільйонер просить допомоги на Reddit