Діамантове небо можливе - на Урані та Нептуні
Ідея алмазного дощу була вперше запропонована перед місією "Вояджер-2", яка стартувала 1977 року, але тепер її довели у лабораторних умовах.
Читайте також: Теплий брат Нептуна: вперше поза Сонячною системою знайшли планету з магнітним полем
Сильний тиск над поверхнею планет призводить до того, що вуглець вивільняється з молекули, знаходячи інших атомів-побратимів і утворює довгі ланцюжки, пише Space.
Ці довгі ланцюжки стискаються, утворюючи кристалічні візерунки, подібні до алмазів, і падають крізь шари мантії, поки не стає занадто спекотно, де вони випаровуються.
Читайте також: Машина часу із золотими сотами: найпотужніший телескоп у світі запустили до космосу
Зокрема тому глибоко під вершинами зелених чи синіх хмар Урана та Нептуна знаходиться багато аміаку, метану та води.
Пізніше вуглець виринає назад і повторює цикл, утворюючи "алмазний" дощ. Щоб відтворити температуру та тиск планет Землі, вчені стріляли по цілі лазерами.
Читайте також: Вчені з'ясували, як Плутон відростив собі серце
У результаті серії експериментів їм удалося подивитися на те, як утворюється псевдоалмазна злива у лабораторних умовах.
Раніше ми писали про те, що Земля може, подібно до Сатурна, обрости кільцями з уламків.