Класик літератури, критики якого боялися королі – історія дня за хвилину

Гігант, що став класиком за життя, вождь романтизму, предтеча французького соціально-психологічного роману – як тільки не називають Віктора Гюго. І всі ці визначення – щирі.

Демократ та гуманіст, він боровся за ідеали справедливості, з трибуни Палати перов захищав свободу друку.

Перу Віктора належить колосальна кількість творів: романи, драми у прозі та віршах, різноманітна поезія – від ліричної до сатиричної, літературно-критичні статті, листи. Тим не менш, у щоденнику він помітить: "Я не встиг висловити і тисячної частки того, що є в мені".

Хоча якби він написав лише "Останній день засудженого до смерті", "Знедолені", "Собор Паризької Богоматері", "Людина, яка сміється", однак став би знаменитим.

Оголосивши зрадником Наполеона III, який організував переворот, змушений був емігрувати. Поза батьківщиною сенатор, пер, академік залишиться майже двадцять років ("сумно живу у праці та поневіряннях"), і повернеться до Парижа після смерті самозванця.

Церемонію похорону самого Гюго (труну виставили під Тріумфальною Аркою) відвідало близько мільйона громадян.

Опозиціонер

Гюго не боявся критикувати владу. Його п'єса "Король бавиться" – про Франциска I, що звело абсолютизм в ранг внутрішньої політики: "Що завгодно королю – завгодно закону". Чиновників призначав за свавіллям, парламентаріїв не ставив ні в гріш, примушуючи їх купувати мандати, міг звільнити губернаторів гуртом без пояснення причин, народ обкладав непосильними податками.

Король-самодур для своїх тілесних втіх викрадає юну красуню доньку придворного блазня Трибуле. Шукати справедливості? На жаль, чоловіків і батьків, які посміли в'якати, стратили за держзраду.

І ось на таку "гарячу" тему Гюго написав п'єсу. Прем'єра відбулася у "Комеді Франсез" і після прем'єри була заборонена.

Автор намагався, як і його герой-блазеньн, боротися. Безуспішно. Показ відновили лише через півстоліття.

До речі, оперу "Ріголетто" Джузеппе Верді написав за мотивами "Король бавиться", де короля підмінили герцогом.

Пекло, в якому нудьгують

У Гюго чи не кожен абзац прикрашає афоризм:

• Бути добрим дуже легко, бути справедливим – важко.
• Злидні ведуть до революції, революція – до злиднів.
• Маленьке містечко – це багато ротів, які кажуть, та мало голів, які думають.
• Гірше пекла, в якому страждають, може бути тільки пекло, в якому нудьгують.
• "Я" однієї людини ширша і глибша, ніж "Я" цілого народу.
• Засипте прірву невігластва, і ви знищите кубло злочинів.
• Кохання – як дерево; вона виростає сама собою, пускає глибоко коріння у всю нашу істоту і нерідко продовжує зеленіти і цвісти навіть на руїнах нашого серця.

Про проєкт:

Щодня "Сьогодні" розповідає про людей, які відзначилися цього дня чимось особливим. Короткі історії про видатні події та їхніх героїв. Історії про героїв попередніх днів читайте за цим посиланням.