Ці дві планети дуже схожі: за масою — Уран приблизно на 15 разів більший за масу Землі, а Нептун — на 17 з майже ідентичним складом атмосфери з водню (більш ніж 80% кожного), гелію та метану. Чому ж планети так відрізняються за відтінками синього, нарешті дізналися вчені.
Також ми писали, що Телескоп Gaia показав мільярди найяскравіших зірок у нашій галактиці. Але тепер нове дослідження припускає, що "застійна, млява" атмосфера на Урані дозволяє туману накопичуватися та концентруватися на газовому гіганті, роблячи його "білішим" голубувато-блакитним, ніж небесно-блакитний Нептун.
Нова модель, що використовує довжини хвиль від ультрафіолетового до ближнього інфрачервоного, досліджує кілька атмосферних шарів кожної планети. Дослідження показує, що у внутрішніх планетарних шарах атмосфери приховано навіть більше серпанків, ніж передбачалося, а не просто крижані хмари метану та сірководню.
За словами авторів, уперше в дослідженні враховувалися довжини хвиль від ультрафіолетового до ближнього інфрачервоного, а не концентрувалися на кількох світлових хвилях. Раніше вчені припускали, що саме метан Нептуна робить цю планету такою синьою, оскільки газ поглинає багато червоного світла і відображає більш блакитні кольори.
Але вченим важко пояснити, що відбувається на Урані, враховуючи, що на ньому ще більше метану (2,3% маси атмосфери порівняно з 1,9% на Нептуні). Уран має свій бурхливий "темперамент": у 2014 році, наприклад, було вражаюче видовище, коли шторми на планеті були досить активні.
Причини такого колірного розриву поки що погано вивчені, але дослідники кажуть, що саме середній шар кожної планети, мабуть, найбільше відповідає за різні відтінки.
Також ми писали, як нейтронна зірка танцює на космічному цвинтарі – що побачив радіотелескоп MeerKAT.